Вчора

Під час карантину Глухівська школа мистецтв працювала дистанційно

А по-друге, якщо такі умови роботи продовжаться, то не виключені психологічні проблеми у всіх учасників освітнього процесу. Але є проблеми більші за карантин: реформа у мистецькій освіті вже перетворила школи на надавачів освітніх послуг, де нема місцю власним думкам педагогів. Про все це розповідає директорка школи мистецтв Анна Мироненко.

Нашим учням було важко вчитися через засоби зв’язку
На відміну від звичайних шкіл, ми не просто скидали завдання в Classroom і перевіряли результат їх виконання, а проводили справжні уроки через різні додатки – Zoom, Skype, Viber, Messenger, Duo Google. Деякі викладачі працювали просто через телефонний зв’язок. В кінці року учні склали випускні та перевідні екзамени. Вони записали на відео свої виступи, а комісія їх оцінила.

Головне – звук
Наше головне завдання в музичних класах – робота над звуком. А через інтернет він викривляється, обертони змішуються, швидкість відстає. Деяким викладачам довелося ділити одну групу на декілька, тому що з великою кількістю учасників додатки не можуть дати гарну якість зв’язку. Як наслідок – довелося працювати вдвічі більше.

Онлайн не для всіх
Ми не змогли організувати повноцінні уроки для учнів хореографічного відділу, так як це неможливо фізично. Проте всі уроки обов’язково будуть проведені після послаблення карантину.
Дистанційне навчання в Україні існує вже понад десять років. Але це не значить, що нам треба притримуватись даної форми й надалі. Якість навчання страждає в першу чергу. А по-друге, якщо такі умови роботи продовжаться, ми будемо мати багато психологічних проблем у всіх учасників освітнього процесу.

Карантин припав на найгарячішу пору проведення конкурсів
Як би там не було, а ми не тільки успішно вчилися, а ще й брали участь у дистанційних конкурсах. Інакше бути і не могло – адже наша школа завжди активна в даному напрямку. Ми всі активно готувались до них впродовж року.
Дітям необхідно було відправити відео виступу. Журі виставляло бали і за їх підсумками визначало переможців. Марина Рева (викладач Крістіна Алексієнко), Кирило Кадурін, Фіона Софі Білер (викладач Валерія Рябініна), Олександра Сміляк (викладач Лариса Лоцман), Володимир Кравченко (викладач Тамара Весніна), Єлизавета Козорізенко, Ганна Чуженко (викладач Олена Сакун), Валерія Опанасенко (викладач Наталія Шаройко), Вероніка Ткачова, Іван Мироненко, Арсеній Юденок, Кіра Левшенюк, Лаліта Литвинова (викладач Ольга Турбіна), Нікіта Корчов (викладач Галина Ткачова), Марія Єрмакова, Поліна Несмашна, Вікторія Бізюкова, Ірина Цигикал, Яна Ушкал, Арина Карлова, ансамбль «Лілеєчка», ансамбль «Twins» (викладач Тетяна Тохтамиш) – ці діти та їх викладачі своїми перемогами довели, що навчатися та навчати можна у будь-яких умовах, головне – щоб було бажання у двох сторін.

Глухівський фірмовий конкурс юних піаністів теж був дистанційний
До дистанційної форми довелося вдатися і під час проведення ІІ Відкритого обласного конкурсу юних піаністів ім. Д. С. Бортнянського, який був запланований у цьому році в нашій школі.
Насправді, я не думала, що це буде так важко з боку організації. Знову ж таки, підводила якість зв’язку.
Проте позитивним моментом стала кількість учасників конкурсу – 164 учні з 15 областей України. Ми почули багато класної гри, виконавці якої могли б просто не приїхали на живий конкурс. Все ж таки людям не довелось витрачати кошти та час на поїздку.

Ми вже розпочали набір на наступний рік
Поки що в електронній формі (на наш e-mail) приймаємо документи на вступ. Набір проводимо на інструментальне, хорове, хореографічне та образотворче відділення.
Ми можемо почути, що класична музика – то не модно чи не цікаво. Таке твердження говорить про вузьке сприйняття понять, а також нерозуміння предмету спілкування. Насправді, бажання займатись серйозним класичним мистецтвом не проходить, якщо його живлять та розвивають. Передусім, розвиток цих умінь та навиків – це розвиток інтелекту. У всьому світі повертається популярність барочних ансамблів та оркестрів, а концерти академічних виконавців проходять з аншлагом.
До речі, левову частину провідних музикантів світу складають українці.

На жаль, Україна спускається на першу сходинку піраміди Маслоу
На першому плані – забезпечення первинних інстинктів. Реформа у мистецькій освіті вже перетворила школи на надавачів освітніх послуг. Тобто, головним стало не навчити, прищепити, виховати, а підлаштуватись. Спрощення програм, скорочення годин… Нас перетворюють на виконавців без власної думки, і насправді – це страшно. Наше головне завданням – щоб у нас, у Глухові, діти та їх батьки якомога довше мали справжню інтелектуальну альтернативу.

Джерело nedelya.info

Вчора