7 квітня
1 квітня
30 березня
26 березня
25 березня
24 березня
23 березня
22 березня
21 березня
20 березня
19 березня
18 березня
17 березня

Селяни Сумщини масово збувають корів

Тенденція зменшення поголів’я великої рогатої худоби  залишається вже не рік і не два. Але за останній час процес активізувався: корів у приватних господарствах стає все менше і менше.

Наприклад, у селі Некрасовому на Глухівщині  ще років 5-7 назад  в одній череді нараховувалось 158 голів. Сьогодні ж  – 37! Задумайтесь, поголів’я скоротилося майже у 5 разів.

Ціна не виправдовує працю

Приблизно така ж історія і в селі Дунаєць. Ще в минулому році у стаді було 48 голів, сьогодні – 26.

Цікавимось, чому корів стало менше? Чому люди не хочуть тримати худобу? Жінка розповідає, що все дуже просто: ціна на молоко не виправдовує тих сил, які селяни вкладають на догляд за тваринами.

“Я здаю молоко в кооператив «Ярославна». Приймають по 4 грн за літр при жирності 3,4%. Хоча ми впевнені, що жири в нашому молоці значно вищі, неоднаразово перевіряли у приватному порядку, і виходило 4 або трохи більше. Але ж що кому доведеш! За жири, якщо вони вищі, доплачують по скількись копійок, точно не пам’ятаю. Мені завжди ставлять не більше 3,6%”, – розповідає Людмила.

Декілька років назад «Ярославна» взяла по договору корів у цих селян нібито в оренду. І так зробило не лише це підприємство. За змінами в законодавстві, переробники молочної продукції можуть приймати  лише молоко, яке збирається у відповідних умовах, проходить охолодження тощо. Звичайно, що селяни кожен сам по собі це організувати не могли, тому ті, хто приймає у них молоко, швидко зорієнтувались та оформили корів у кооперативи. Молоко як доїлось у сараях, так і доїться руками у відра, але по документах уже йде, як молоко кооперативу і відповідного класу. Щоправда, селянам від цього ніяких бонусів нема. Як коштувало копійки, так і коштує.

Раз на рік за оренду її корови кооператив платить 100 гривень. Сума вражає, так і хочеться додати: користуйтесь і не відмовляйте собі ні в чому!

Люда каже, що на місяць за молоко вона отримує десь 1,2 тис. грн. Вони з чоловіком тримають дві корови, тому виходить близько 2,5 тис. грн. А за цим стоїть підйом в 5 годин ранку, бо в 6 вже машина приїде забрати свіжі надої. А чого вартує здоров’ю заготівля сіна, коли його треба накосити, а потім в сорокаградусну спеку погрузити, розгрузити, заскирдувати. Тут не одна людина зривала спину. Для розуміння, на одну корову треба 5 возів сіна. Ну і крім цього – ще пів гектара бурячків просапувати, щоб Марті чи Чорнушці було на зиму.

“Ми звикли в селах багато працювати, це не новина. Але коли молоко в два рази дешевше бутильованої води, то за що нам жити? Як збирати дітей у школу, чим платити комуналку? Саме тому люди збувають поголів’я”, – зазначає Людмила.

На базарі у місті  молочна продукція коштує, звичайно, дорожче. Наприклад, літр молока тут продають по 12 -15 грн. Але селяни наголошують, що не у всіх є можливість їздити до міста навіть два рази на тиждень. Та й клієнтів на таку кількість продукції не знайдеш. Тому вони – заручники ситуації: не здаси по 4 гривні, то  виллєш свиням.

У магазинах пакетоване молоко завжди в ціні. Сьогодні вона складає мінімум 21 грн за літр. Та часто покупці нарікають на якість: воно довго не скисається, часто перетворюється в кисіль, що наштовхує на думку про ненатуральність продукції.

Кооператив є, ціни немає

Не райдужна ситуація з ціною на молоко і в небагатьох місцевих кооперативах. Ми поцікавились про це в кооперативі «Світ молока 2012», що працює в селі Шевченкове, зараз це Березівська  ОТГ. На сьогодні у ньому перебуває 80 членів. Ціна, за якою приймають молоко від людей, теж  4 грн. Зверху також доплачують за жирність. Як повідомило журналісту керівництво кооперативу, сьогодні нема можливості підняти базову ціну. Вони здають зібране молоко охтирській молочній промисловій компанії «Славії» по 7 грн, як другий гатунок. Керівництво жаліється, що компанія розраховується з затримкою, вже неодноразово листи з цього приводу направляли в ОДА та телефонували на гарячу лінію президенту. Лише за минулий місяць гроші прийшли в строк.

З отриманої суми левову долю кооператив віддає на податки. Наприклад,  тільки ПДВ в місяць сплачують 65 тис. грн., за минулий рік сплатили пів мільйона. В кооперативі створили 6 робочих місць.

Але бонусом для членів кооперативу є певні послуги. Наприклад, за пільговою ціною їх забезпечують кормами. От нещодавно пшеницю продали по 4,2 грн за кіло, також забезпечують соломою. Щомісяця кооператив оплачує аналіз кожної корови на мастит, раз у рік – аналіз крові. Минулої весни це обійшлось в 13 тис. грн. За оренду корів платять 250 грн господареві.  «Світ молока» свого часу закупив аналізатори, на яких кожен може перевірити жирність.

Як будуть працювати далі – в Шевченковому не знають. Адже через півтора роки закон, який вступив в силу з січня 2020 року, не дозволяє здавати молоко навіть другого  ґатунку. Законотворці вимагають лише перший – те, що збирається доїльними апаратами. Але програми підтримки для виробничого кооперативу не надають.

“У нас сільськогосподарсько-виробничий кооператив, програми завжди розраховані під обслуговуючі. Якщо ж держава не змінить вимоги, то і такий кооператив як наш вимушений буде закритись, і люди здадуть всіх корів, бо тоді взагалі продати продукцію буде неможливо”, – говорять у Шевченковому.

Чи буде домашнє молоко?

Нагадаємо, з 1 січня 2020 року почали діяти нові стандарти якості «домашнього молока». З цієї дати встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку будуть приймати виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо). У класифікаторі є лише три категорії молока: екстра, вищий та перший гатунок.

Нині в Україні на переробку надходить близько третини  молока другого ґатунку та неґатункового. З них 83%  — від населення, а це понад 1 млн тонн молока. Все воно повинно стати якіснішим за другий ґатунок уже за півтора року.

Чи можливо селянам підготуватися до нових умов, щоб вони могли виробляти молоко першого та екстракласу? Якби мова йшла тільки про доїльні апарати, то їх би люди купили, навіть якщо треба викласти по 3-5 тис. грн. Але у вимогах говориться про облаштування спеціальних доїльних пунктів, обладнаних молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою.

Звичайно, усе це потребує коштів, тож самотужки селянин не має змоги придбати відповідне обладнання. Саме тому в цьому сенсі людям на селі необхідна державна підтримка. На жаль, ані попередня влада, ані нова нічого для цього не зробили. Програми держпідтримки кооперативів і селян немає, і не не передбачається.

Отже, найближчий рік стане визначальним для корів у селах. Якщо перекупщики-заготівельники будуть бачити вигоду у подальшому видоюванні жителів сіл, то вони щось придумають. Якщо до того часу селяни ще не позбудуться корів повністю.

Джерело: Неделя

This error message is only visible to WordPress admins

Error: API requests are being delayed for this account. New posts will not be retrieved.

Log in as an administrator and view the Instagram Feed settings page for more details.

4 листопада
3 листопада