Засновником підприємства був Франц Генріх Мюллер, датський фармацевт і спеціаліст в області мінералогії. У 1774 році вчений виступив з пропозицією щодо створення Датської порцелянового виробництва, яку підтримала королева Юліана Марія. У 1779 році король підписав рішення про зміну назви фабрики на Королівську фарфорову мануфактуру та взяв відповідальність за її виготовлення.

Виробництвом керував Арнольд Еміль Крог, який запровадив підглазурний монохромний сіро-блакитний розпис з тонкими акварельними переходами кольорів, що розпливалися під шаром прозорої глазурі. Ніжні, анемічні відтінки в поєднанні з білим і сірим тлом асоціюються з природними з холодними морськими затоками Скандинавських фіордів.

Ці мотиви відтворені в тарелях із колекції музею із морськими пейзажами, де вітрила розкриваються під силою вітру, демонструють рух стихії. Набули популярності також пласкі блюда, схожі на японські таці. На одному з таких філософської символіки набуває композиція зі старим деревом, на тлі якого – тендітна берізка, що протиставляється величі могутнього каштану. Увагу датських майстрів привернула мальовнича простота мотивів. Поряд із характерними для модерна рослинними та тваринними сюжетами, художники змальовували рідну природу: сільські сцени, пасовища, вітряки, озера та морські простори з птахами.

Наприкінці ХІХ ст. почали виготовляти малу фарфорову пластику. Визначилася її тематика – фігурки різних тварин, людей, моделі для яких створювали найкращі художники. З любов’ю до анімалістичного світу зроблено порцелянові песики, свинки, ховрашок з характерними особливостями тварин. Міфологічні мотиви втілилися в образі фавна.

Твори, представлені в експозиції музею, повною мірою розкривають кращі надбання копенгагенських майстрів.