Виступає на «Лізі сміху» з Дорофеєвою: історія Дениса Маліка — коміка родом з Конотопа

Денис Малік ще під час навчання в університеті створив команду та почав підкорювати спочатку КВН університету, а потім — «Лігу сміху». Зараз його команда «Лови кураж» виступає разом з тренеркою Надією Дорофеєвою та планує потрапити до чверті фіналу. Комік розповів, як потрапив у цю сферу та чи хоче перетворити хобі на професію.

Отримав дві освіти й жодна не знадобилася

Денису 24 роки й він навчався у Конотопській гімназії. Відносить себе до «стандартних» учнів без двійок. Поза школою — лише спорт і не більше. Часто любив «повисіти» на локаціях, де є турнік та футбольне поле.

Після 11 класів вступив до Національного авіаційного університету в Києві. Навчався чотири роки на кафедрі комп’ютерних систем та мереж, далі вступив на менеджера. Як виявилося, жодна спеціалізація Денису так і не знадобилася.

Сценічними виступами почав займатися ще з першого курсу, у 2015 році. На той час ще не було «Ліги сміху», але був КВН в університеті. Початком стали танці на сцені, а згодом й більш масштабні номери.

В одному номері були танцюристи, співаки та гумористи. Настав момент, коли в такій команді лишилося мало людей, які пишуть гумор. Я вирішив спробувати й «понеслась»

На третьому курсі з друзями створив КВН-команду, щоб заявити про себе та мати можливість ходити на різні ігри в університеті та поза ним. Першою спробою стали виїзні ігри на Чернігівщині, де команда заявила про себе виступом.

Коли пишемо текст, здається, що люди його зрозуміють. Коли жартуєш на сцені, виявляється, що це лише нам смішно

Як говорить Денис, перший раз виступати командою було дуже страшно. Самі писали гумор і не було жодної гарантії, що він сподобається глядачам. Однак неможливо було дізнатися, доки не виступиш.

«Ловити» кураж та підкорювати «Лігу сміху»

Назва команди «Лови кураж» виникла спонтанно. Колись учасники команди «дуркували» під час виступу, на що їм сказали: «Ніякого куражу на сцені!» Однак за характером Денис досить активний, а команда випромінює драйв, тож назва закріпилася сама собою. Глядачам все ж таки щоразу доведеться «ловити» кураж під час виступів.

На відео нижче команда виступає на відбірковому фестивалі в Одесі. Щоб потрапити на цей етап, проходили два відбіркових етапи, а до самого п’ятихвилинного виступу готувалися впродовж року.

Склад команди постійно змінювався: комусь набридало, хтось знаходив нові пріоритети. Лише два роки тому вдалося скласти команду, якою грають досі.

У команді сім учасників. Це не лише люди, які на сцені. Ще є звукорежисер, відеомонтажер та адміністратор. Їх не видно на сцені, але це невід’ємна частина команди. Денис говорить, що якби команда складалася лише з тих, хто виступає, було б неймовірно складно та забирало багато сил і часу. Кожен відповідає за свою сферу:

Денис Малік — керівник, автор, актор, танцюрист.

Богдан Степанюк — автор, актор, вокаліст.

Ілля Орлов — автор, актор, танцюрист.

Роман Зубчик — автор, актор, «тік-токер».

Сергій Поплавський — автор, актор, режисер-постановник, звукорежисер.

Анастасія Завалкевич — адміністраторка, фотографка, реквізиторка, бухгалтерка.

Максим Кирилюк — моушн дизайнер, кліпмейкер, оператор.

«Денис Малік вже закінчив шостий курс нашого університету. А ще на першому створив команду, набрав людей. Звісно, нас там ще не було. Адже той склад, який всі можуть бачити зараз на телеканалі 1+1, вже шостий за рахунком. І лише Денис пройшов всі. Він мене запросив пограти в його команді, і я погодився. Я розцінював це як хобі. Зараз Денис – наш капітан, а ми всі друз», — розповідає про капітана команди Ілля Орлов у коментарі Кременчуцькій газеті.

Або кидати, або віддаватися на повну

Завдяки виступу на Чернігівщині команда побачила свої помилки та почала на них вчитися. Однак, перші роки було мало практики: раз на рік зібралися, написали гумор, зіграли в університеті й забули.

«Настав момент коли ми стали перед вибором: або кидати це все, або віддаватися цьому на повну», — говорить Денис. Вирішили спробувати себе у двох «лігах» одночасно: київській студентській та київській дорослій, де грали досвідчені команди.

Для дорослої «Ліги сміху» ми були дуже маленькими. З першого разу ми дійшли до чверті фіналу. А от студентську «Лігу сміху» у 2018 році виграли

Після цього «Лови кураж» вперше поїхали на фестиваль в Одесі, куди з’їжджаються у середньому 200 команд не лише з України, а й країн СНД. Спочатку відбирають 50 команд, а потім 18, які гратимуть в сезоні.

Команда потрапила у 50-ку, після чого їх запросили до Слобожанської «Ліги Сміху». Паралельно пішли у Вінницьку «Лігу Сміху», тобто другий рік працювали «на два фронти». Врешті, у 2019 році у Слобожанській команда стала пів фіналістом, а у Вінницькій — переможцем.

Після цього знову поїхали на фестиваль в Одесу й нарешті вдалося потрапити на телебачення. Далі — друга спроба в київській «Лізі сміху».

На відео нижче «Лови кураж» вперше виступали тандемом з тренеркою Надією Дорофеєвою. Готувалися до виступу приблизно три тижні та ним хотіли показати, що сучасна молодь не така вже й втрачена.

«Ліга сміху» — щорічний фестиваль гумору від «Студії Квартал-95» за підтримки каналу «1+1». Проєкт складається з відбіркових турів та п’яти етапів: відбірковий фестиваль, 1/16, 1/8, 1/4, 1/2 фіналу та, власне, фінал. Тренеркою команди стала Надія Дорофеєва і зараз вони пишуть тексти вже для четвертого туру — 1/16 фіналу.

«Наш пріоритет номер один — потрапити до 1/4 «Ліги сміху». Ми тверезо оцінюємо ситуацію, тому не маримо надіями на перемогу», — зазначає Денис Малік.

«Безвихідь», або чотири місяці самоізоляції

За словами капітана команди, найбільше часу та сил вкладають саме в написання тексту. Збираються щодня о 12 та працюють до пізньої ночі. Однак на період карантину всій команді довелося роз’їхатися додому. Сподівалися, що це на тиждень, але вийшло на чотири місяці. Майже весь цей час Денис був у Конотопі.

Коли приїхав у Конотоп, мене охопив жах. Моїх знайомих тут вже не лишилося. Цілими днями просто сидів вдома. Інколи ввечері брав навушники та мотав кола навколо міста

Цей період для себе Денис назвав «безвихіддю», коли мільйон ідей в голові, а реалізувати їх неможливо. Він намагався писати тексти, підтримувати комунікації з командою, бо всі вони з різних міст. Щойно виявилася змога зібратися знову, команда разом проводила час у Конотопі на «традиційних» локаціях: Мир, парк та злітна смуга.

Під час карантину Денис шукав спонсорів у Конотопі для виступів на «Лізі сміху». Зверталися до народних депутатів Ігоря Молотка та Олександра Качури. Також телефонували та писали меру міста Артему Семеніхіну.

Ми зрозуміли, що ймовірність щось отримати тут становить 0%. І справді, жодної реакції на наші запити не дочекалися

За словами Дениса, «Ліга Сміху» — це майданчик, де можна вигадати багато креативного та цікавого. Однак, через фінанси часто це не вдається реалізувати. Тому зараз для своїх «шалених» ідей посилено шукають спонсорів. Але вже не у Конотопі.

Комік говорить, що попри складнощі — карантин, відсутність спонсорів — свою справу полишати він не збирається. Сподівається, що завдяки посиленій праці над собою та командою хобі зможе перерости в роботу.

«Це — та сфера, де ти отримуєш емоції та даруєш їх іншим. Ти жартуєш, твоя команда жартує і, коли бачиш реакцію залу, — це кайф», — додає Денис.

konotop.city