– Зараз ми не можемо чітко окреслити критерії, бо складно спрогнозувати як саме розвиватиметься ситуація. Насправді зараз усе залежить від людей, якщо вони будуть дотримуватися карантинних обмежень, то ми зможемо уникнути осіннього спалаху хвороби.
Попередньо зазначимо, що важливим критерієм буде систематично високий добовий приріст хвороби та заповненість лікарняних ліжок.
Якою б не була форма навчання, в школах обов’язково вимірюватимуть температуру усім працівникам та учням закладу.
Батьки, які приводитимуть дітей до школи, мають бути в масках. На території школи скрізь будуть антисептики.
Позиція МОН
Уже котрий тиждень МОЗ спільно з МОН розробляють три можливі варіанти навчання школярів з 1 вересня, це:
- навчання у дві зміни;
- дистанційне навчання;
- 50/50 – деякі предмети будуть онлайн, а деякі стаціонарно.
Якщо епідеміологічна ситуація дозволить, тоді діти повноцінно підуть до школи з 1 вересня 2020 року.
Колишня в.о. міністра освіти Любомира Мандзій запевнила, що МОН не планує переводити школи на обов’язкову дистанційну форму навчання, оскільки не всі заклади забезпечені інтернетом.Чинний тимчасовий очільник відомства Сергій Шкарлет зазначив, що МОН опиратиметься на рішення уряду та виконуватиме його постанови.
Чіткого плану роботи шкіл на випадок продовження карантину наразі немає, бо над ним все ще працюють профільні міністерства.
Однак голова парламентського комітету з питань освіти та науки Сергій Бабак однозначно наголосив, що Україна не готова до дистанційного навчання в умовах, пов’язаних із коронавірусом.
Що кажуть епідеміологи
Директор Revival Institute for Future, стратег, епідеміолог та консультант з управління змінами Вадим Арістов зазначив, що відкриття шкіл з 1 вересня це економічно важливе питання, оскільки батьки просто не матимуть з ким залишити дітей, йдучи на роботу.
– Школа повинна працювати. Ризики економічних втрат переважають над ризиками інфікувань дітей у школах, тому відкриття шкіл є виправданим рішенням, однак варто вжити багато превентивних заходів, аби зменшити можливість зараження, – заявив епідеміолог.
Вадим Арістов пояснює, що батьки просто не мають фінансового ресурсу, аби забезпечити дітей нянею та технічними засобами для дистанційного навчання, особливо якщо сім’я багатодітна.
– Діти легко переносять Covid-19, тим більше школярі – це організована група людей, у випадку зараження легко відстежити коло контактних осіб та ізолювати їх, – зазначив стратег.
Як варто змінити навчання, щоб зменшити ризики інфікування?
За словами епідеміолога, насамперед необхідно мінімізувати кількість приміщень спільного користування.
Наприклад, фізкультуру проводити на відкритому повітрі, а не у спортзалах, чітко визначити місця, куди можуть ходити дітиз конкретних класів, аби в разі інфікування було легко виявити коло контактних осіб.
– А ще діти харчуються у школах – це також важливий економічний момент для батьків. Однак менеджмент школи повинен організувати порції в окремих боксах і щоб обід дітей розводили у часі, – зазначив Арістов.
Останні дослідження доказують, що Covid-19 передається не тільки повітряно-крапельним шляхом, а й аерозольним, тобто зараження можливе, якщо дитина просто дихає, а не кашляє чи чхає. Цей фактор вимагає інженерного рішення для встановлення очисних фільтрів у вентиляційній системі школи.
– Однак ми розуміємо, що далеко не кожна школа зможе це зробити, тому простіше заклеїти вентиляційні виходи, тамаксимально відчиняти у класах вікна, – пояснив консультант з управління змінами.
Також експерт вважає за необхідне розвести дітей у дві або навіть три зміни, змінити розклад перерв, аби школярі не перебували у коридорах всі одночасно та забезпечити тестування вчителів хоча б раз на два тижні.
До температурного скринінгу Вадим Арістов ставиться доволі скептично, оскільки 40% пацієнтів хворіють безсимптомно.
– Тим більше, якщо у людини вже виявили температуру, то у цей момент вона може інфікувати інших, але це найдешевший спосіб перевірки, тому його використовують настільки тотально.
Ця процедура має місце, але складно сказати, що вона дає якісь гарантії, – зазначив епідеміолог.
Безумовно всі, хто перебувають у школі повинні носити респіратори або медичні маски. Експерт розповідає, що в Азії встановлюють пластикові перегородки між партами, але це доволі затратно та малоефективно, враховуючи аерозольний шлях поширення вірусу.
Що робити із групами ризику
Є діти, які відносяться до групи ризику – це діабетики, астматики, ВІЛ-позитивні, діти з хворобами дихальної системи та серцево-судинними захворюваннями.
Для них краще організувати навчання в окремих групах або викладати уроки дистанційно, щоб не піддавати ризику зараження.
Вакцина від Covid-19
Перші випробування вакцини від Covid-19, яку розробляє американська біотехнологічна компанія Moderna, пройшли успішно.
Однак повноцінне виготовлення вакцини – це дуже тривалий процес, яким займаються роками, тому раціональніше навчитися жити в нових умовах, аніж сліпо утримувати дітей вдома, чекаючи появи вакцини.
Батькам варто поговорити з дітьми та пояснити їм усю серйозність ситуації, аби вони знали як поводитися у школі та чого не варто робити.
Чи підуть діти у школу 1 вересня: варіанти розвитку подій
