Орендатори “Борисполя” заборгували 22 мільйони під час карантину

Про це повідомив директор державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль» Павло Рябікін у колонці на Liga.net

“На жаль, станом на червень, загальна прострочена дебіторська заборгованість за оренду нерухомого майна в аеропорту складає більше 22 млн гривень, оскільки орендна плата продовжувала нараховуватися, незважаючи на повну та абсолютну відсутність діяльності”, – зауважив він.

Рябікін також пояснює, що все майно аеропорту є державною власністю, а договір оренди укладається з регіональним відділенням Фонду державного майна України.

“Саме Фонд, як сторона договору, може внести до нього відповідні зміни за умови надання доказів щодо неможливості використання майна за призначенням та причинно-наслідкового зв’язку між оголошенням карантину і неможливістю використовувати це майно”, – розповідає директор аеропорту.

У зв’язку з цим, зауважує Рябікін, незважаючи на численні звернення наших орендарів і розуміння їх ситуації зі сторони аеропорту щодо звільнення або скорочення орендних платежів, аеропорт позбавлений будь-якої можливості зарадити ситуації, бо “Бориспіль” не є стороною договору оренди.

За повідомленням Рябікіна, вже повернуто площі з оренди та достроково розірвані договори в терміналі B загальною площею близько 150 кв.м., в терміналі D – 32,8 кв.м, в терміналі F – 57,0 кв.м, в будівлі надземних перонних бригад – 522,4 кв.м. Крім того, найближчим часом будуть повернуті з оренди площі цеху бортового харчування та ресторану в залі вильоту терміналу D, які приносили державі щомісячно майже 10 млн гривень, з яких третина залишилася в аеропорту.

“Найскладніша ситуація у тих, хто свою діяльність розпочав перед пандемією або не встиг розпочати й зовсім – це магазин Duty Free в терміналі F (нагадаю, розмір оренди за квадратний метр у лютому 2020 року став одним з рекордних – 5,76 млн грн з ПДВ на місяць), бізнес-зала Atmosfera FLY в терміналі D та брендовий монобутік одягу українського дизайнера в терміналі D”, – додав директор “Борисполя”.

Крім того, Рябікін зауважив, що Фонд державного майна України, як власник площ аеропорту надав роз’яснення про порядок дій сторін договору оренди державного нерухомого майна для можливості звільнення від орендної плати або застосування знижки за оренду на період карантину.

“Зокрема, визначено, що з метою отримання доказів неможливості використання майна за призначенням та причинно-наслідкового зв’язку між оголошенням карантину і неможливістю використовувати орендоване майно, орендодавець спільно з балансоутримувачем майна, що є об’єктом договору оренди, повинен здійснити комісійне обстеження та скласти відповідний акт (звіт)”, – написав Рябікін.

Він додав, що у квітні делегація Фонду приїхала перевірити та зафіксувати факт відсутності діяльності з боку орендарів у терміналах аеропорту, у тому числі законсервованому на той час терміналі D.

“Несподіванок не відбулося – термінал був законсервованим, діяльність ресторани, магазини безмитної торгівлі та інші орендарі не здійснювали. Якщо скажу, що картинку вони застали, як у апокаліптичному фільмі, не помилюся. Фотографії зробили. Звіт склали”, – розповів Рябікін.

Проте, за повідомленням Рябікіна, ці звіти так і не вирішили проблему, адже виявилося, що потрібне ще затвердження Кабінетом міністрів України Постанови “Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину”.

“А вона (постанова – ред), здогадайтеся? Досі не затверджена Кабміном. Віз і нині там”, – заявив увагу Рябікін.

Керівник аеропорту “Бориспіль” наголосив, що у підсумку летовище виставляє рахунки на оренду, незалежно від факту здійснення орендарем господарської діяльності в період карантину, орендарі не платять в очікуванні рішення про звільнення від сплати.

“Але податки ми з цих сум все одно сплатимо, бо платяться вони з суми нарахування, а не фактично отриманих коштів. Тому заручник цієї ситуації сьогодні не тільки бізнес, але і державне підприємство”, – наголошує Рябікін.

Крім того, Рябікін нагадав, що аеропорт позичив кошти в комерційному банку на виплату заробітних плат працівникам і чекає кращих часів та розумних управлінських рішень з боку держави.

Він звернув увагу, що наразі може скластися хибне враження, що із зняттям заборон на регулярне внутрішнє та міжнародне авіасполучення, авіація та суміжні бізнеси швидко відновлять свою роботу, а також повернуть докризову дохідність.

“Наведу деякі цифри, які вкажуть, що це не так. З початком польотів, 16 червня, у нас було 52 операції зліт-посадки, у той самий період 2019 року – приблизно 350 операцій зліт-посадки. Буму на відновлення авіамобільності не відбулося в тому числі й тому, що Єврокомісія знову забанила українцям перельоти до Європи у туристичних цілях. А отже – летіти немає куди”, – зауважив Рябікін.

Директор наголосив, що швидкого відновлення стану авіаційного ринку в Україні не буде і за прогнозами міжнародних організацій, на повернення до стану авіаринку 2019 року у світі знадобиться не менше три-чотири роки.

Як повідомлялося, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» планує цього року скорочення працівників на 700 осіб внаслідок падіння доходів летовища через припинення регулярного авіасполучення. Також в кінці травня повідомлялося, що “Бориспіль” отримав 10 млн доларів кредиту від банку “Альфа-Банк Україна”.

Як відомо, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Було зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське і міжобласне автомобільне, залізничне і авіасполучення.

З 28 березня Україна повністю закрила кордон для регулярного сполучення, в тому числі авіаційного.

З 15 червня в Україні відновилося міжнародне регулярне пасажирське авіасполучення після кількох місяців перерви, пов’язаної з карантином через епідемію коронавірусу. Внутрішнє авіасполучення відновилось 5 червня.

Нині в Україні до 31 червня діє адаптивний карантин.
Укрінформ