“Осінь буде спекотною”. Головний санлікар Ляшко розповів про боротьбу з COVID-19 та політичні плани
22 липня Кабінет міністрів продовживадаптивний карантин до 31 серпня. Усі територіальні одиниці в Україні будуть “ділити” на 4 зони за показниками захворювання: зелену, жовту, помаранчеву та червону. Як кольорове розподілення вплине на роботу шкіл та закладів культури, яка епідситуація прогнозується восени та коли українці отримають вакцину від коронавірусу в ефірі Українського радіо в інтерв’ю Світлані Мялик розповів головний санітарний лікар Віктор Ляшко.
– Уряд продовжив адаптивний карантин до 31 серпня. На скільки це допоможе Україні в боротьбі з епідемією?
– Адаптивний карантин – це така міра, коли ми говоримо, що нам потрібно шукати золоту середину між економічною діяльністю, можливістю людям заробляти кошти, а також забезпеченням стабільної епідемічної ситуації, щоб і система охорони здоров’я не була перевантажена хворими з інфекційною патологіями, в тому числі з коронавірусною хворобою. Тому ми і приймаємо рішення про відмову від тотального загального карантину на території всієї держави, а запровадили адаптивний карантин.
З 1 серпня, якщо область буде 5 днів поспіль перевищувати 4 загальнонаціональні індикатори, ми ці розкладемо на райони і міста обласного значення. Кожен район покаже свій внесок в стан захворюваності коронавірусною хворобою. Залежно від того, який відсоток внеску дає район або місто обласного значення, вони будуть виділені або в зелену, або в жовту, або в помаранчеву, або в червону зони. Червона – це найкритичніша зона, в якій закривається все, як це було в березні-квітні на території всієї держави.
Якщо район потрапляє в червону зону, то карантин триває до того часу, поки він не зменшить внесок в загальну захворюваність в області і не перейде або в помаранчеву, або в жовту, або в зелену. Якщо ми три дні бачимо кращий показник, то переводимо цей район в іншу зону.
– Що означає зелена зона?
– Зелена зона – це загальнообов’язкові вимоги, які є сьогодні: не можна заходити в громадські будівлі без маски на обличчі, потрібно дотримуватися соціальної дистанції, потрібно мити руки та обробляти їх антисептиком. І загальні норми, до яких всі вже звикли – одна людина на п’ять метрів квадратних, яку повинні відстежувати в супермаркетах або інших будівлях, і не пускати людей, щоб була можливість дотримуватись умов соціальної та фізичної дистанції.
– Яка різниця між жовтою та помаранчевою зонами?
– Жовта – це буферна зона. Там немає актуальних особливостей, які відрізняють її від зеленої. Жовта – це зона, коли потрібно задуматися і побачити, що ось-ось ми можемо перейти в помаранчеву та червону зони, коли будуть обмежені економічна і суспільна діяльність.
Коли ми вже в жовтій зоні, то забороняємо відвідувати заклади для людей похилого віку, лікарні, тобто відвідувачі не зможуть зайти в соціальні будинки в жовтій зоні. Додаткових обмежень економічної діяльності не відбувається. Це такий сигнал, коли потрібно задуматися про відповідальність як людям, так і бізнесу, і місцевій владі.
– Хто моніторитиме тепер епідситуацію?
– Цей моніторинг буде доступним в онлайн-режимі на сайті Кабінету міністрів в спеціальному підрозділі COVID-19. Ми будемо чітко бачити на мапі всю нашу країну, яка буде по районах, по містах, поділена на певні зони. Наводячи курсор на той чи інший район будемо бачити, які обмеження діють, з якого і до якого часу орієнтовно.
Рішення будуть прийматися на національному рівні, імплементуватимуться органами місцевого самоврядування під контролем національної поліції, а також державної служби з питання безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. Але законодавчо ми повинні розуміти, що відповідальність за виконання карантинних заходів покладено на органи місцевого самоврядування.
– Міністр культури Олександр Ткаченко висловлював пропозицію до ухваленої постанови відкрити заклади культури. Наскільки вона буде врахованою?
– В проєкті постанови, який розглядався в уряді, було передбачено, що в зеленій зоні заклади культури працюють, але заповненість залів і кінозалів 50% або, якщо немає залу, то з розрахунку 1 відвідувач на 5 метрів квадратних. Далі, якщо були надані пропозиції, їх зараз відпрацьовує секретаріат уряду. Якщо вони були озвучені та підтримані урядом, то будуть враховані в остаточній редакції постанови.
– Чи реально забезпечити вибір між дистанційною та традиційною освітою? І як працюватимуть школи?
– Тяжко забезпечити вибір, тому в нас кілька разів розглядалося, як забезпечити навчальний процес, і ми прийняли рішення рухатися так, як це відбувалося в сезон захворюваності на грип та ГРВІ. Школи працюють до того моменту, поки не перевищують епідпоріг. В цьому конкретному випадку ми ще не можемо розрахувати епідпоріг, тому що перший рік циркулює коронавірус. Ми вирішили, що знаючи як розрахувати помаранчеву, червону, жовту й зелену зони, ми говоримо, що школи працюють до того моменту, поки район або місто обласного значення не потрапляє в червону зону. Тоді школа закривається на період, поки відбувається карантин.
Певні рекомендації до того, як працюють школи в зеленій, жовтій та помаранчевій зонах, будуть. Зараз ми їх узгоджуємо з Міністерством освіти для того, щоб напрацювати норми, які реально будуть виконуватися. Можливо, якісь предмети можна вивчати дистанційно, а якісь, перебуваючи в школі. Втім, ми повинні розуміти також, що школа виконує як освітню, так і соціально-економічну функції.
Батьки, які працюють, відводячи дитину до школи, мають певний час, коли вони йдуть на роботу і виконують свої професійні обов’язки. Дитина в цей час перебуває під наглядом вчителів в освітньому процесі. Як тільки ми переходимо на певну дистанційну освіту, то з дитиною повинен хтось перебувати вдома. Це буде впливати на можливість сім’ї адекватно працювати і поповнювати сімейний бюджет.
– Коли планується масове тестування ІФА-тестами?
– Вже сьогодні можна робити масове тестування всім, хто забажає, оскільки тести доступні. В 282 лабораторіях на території України проводять це тестування. Для нас масове тестування розуміється трошки інакше. Якщо ми подивимося закон, який був прийнятий народними депутатами, то він передбачає тестування певним визначеним групам. І ці групи ми покриємо безкоштовним тестуванням за рахунок держави. Зараз ми робимо близько 14 тисяч тестів на день, але з тією кількістю обладнання, яке приходить в лабораторію, у вересні можливості зростуть вдвічі.
З коронавірусом ми справимося. Сьогодні це карантин, обмежувальні протиепідемічні заходи, в подальшому це будуть або препарати для лікування, або вакцина, оскільки розробки вакцини ведуться. Сім вакцин переходять в третю клінічну стадію. Я думаю, навесні у нас будуть вакцини і ми тоді будемо справлятися з вірусом більш ефективно.
– Чому Китай ефективно поборов вірус, а Україна, як і країни Європи, – ні?
– Якщо ми подивимося, де ми знаходимося в світовій статистиці, то в Європі ми на 10-му місці, а в світі на 36-му по кількості випадків коронавірусної хвороби. Наша кількість не дотягує до тих світових проблем, які є в США (4 млн), Бразилії (2 млн) й Індії (1,2 млн). Наша статистика є доволі помірною і адекватною ситуації, яка склалася в світі.
Щодо Китаю – для нас це сьогодні загадка. Я думаю, що ми ретроспективно подивимося, що саме в Китаї спрацювало. Чому при їх густоті населення та пересуваннях не відбулося спалахів за межами Ухані.
– Голова ВООЗ заявив, що карантин не може повністю зупинити поширення коронавірусу і що ці обмеження допомагають лише уповільнити передачу інфекції. Головними ж інструментами боротьби з пандемією є відстеження, виявлення та ізоляція контактів. Як у нас працює цей механізм?
– Те, що ми мали на початку лютого, і те, що ми маємо сьогодні, – небо і земля. Але чи працює все ідеально? Я думаю, що в світі немає такої моделі, яка працює ідеально. Ми робимо все можливе, щоб покращити лабораторну діагностику, збільшити кількість лабораторій, тестів, які виявляються, а також в подальшому відпрацьовувати всіх контактних, якщо в людини був встановлений діагноз коронавірусна хвороба.
Цим сьогодні в нас займаються епідеміологи, а також ми найближчим часом додатково запускаємо контакт-центр, який буде продзвонювати всім контактним та давати телефони епідеміолога, також долучили національну поліцію.
– Те, що у нас була розформована санепідслужба, якось погіршує ситуацію?
– Я зараз можу чітко визнати, що ліквідація СЕС в цьому конкретному випадку – це мінус для боротьби з коронавірусною хворобою. Якби була система протиепідемічного захисту, яка працювала в державній СЕС, працювати з виявленнями і контактними було б набагато легше. Зараз у нас залишилася тільки частина цієї системи, яка акумульована в лабораторних центрах МОЗ, але це все рівно фундамент для відновлення.
– Які ризики проведення місцевих виборів в Україні?
– Ми всі зараз свідомі, що все залежить від нас. Якщо ми дотримуємося правил карантину, створюємо умови для цього, то, як показало ЗНО, можемо провести вибори в Україні без будь-яких проблем, ризиків для ускладнення епідситуації і для здоров’я наших громадян. Але якщо вся країна стане червоною зоною, тоді, можливо, потрібно буде обмежувати проведення масових заходів.
– Чи йдете ви в мери Києва?
– Я не йду в мери Києва, оскільки сьогодні епідситуація з коронавірусною хворобою така, що ми розуміємо – осінь буде спекотною з точки зору стримування коронавірусної хвороби. Потрібно використовувати той досвід, який ми здобули, починаючи з лютого, з евакуації наших громадян з Ухані, з березня, коли реєструвалися перші випадки. Сьогодні цей досвід, я вважаю, є неоціненним і його можна використати повноцінно саме на посаді головного державного санітарного лікаря, даючи адекватну відповідь коронавірусній хворобі. Я більш ніж впевнений, що в нас у жовтні-листопаді до коронавірусної хвороби приєднається грип, буде коінфекція, і нам буде складніше реагувати.
– У ваших політичних планах поставлена крапка чи три крапки?
– Я зазначав, що посада заступника міністра будь-якого міністерства – це теж політична посада, тому ми всі вже є політиками. Я б не сказав, що є крапка, тому що коли напишеш заяву, тоді вона і буде. Поки що у нас три крапки, а куди занесе доля – час покаже.
suspilne.media