Коли коронавірус – не завада: На Білопільщині стало більше підприємців

У першу неділю вересня ми відзначаємо День підприємця. Ну як відзначаємо: пишемо в газеті матеріали про когось із місцевих підприємців, ставимо вітання від керівництва району і, можливо, в неділю на базарі, скупившись, згадаємо про свято і скажемо знайомому: «Ну, зі святом тебе!»

Підприємцям зі святом якось не пощастило. Воно то з першим дзвоником збігається, то з Днем міста. Та і в інших справах тим, хто зараз називає себе підприємцем, щастить відносно. І все їхнє «щастя» – це праця зі створення того «щастя», яке комусь здається безхмарним і абсолютним. Тож у житті підприємців, як у краплі води, відображене все наше буття.

З різних точок зору можна розглядати підприємців: і як активних реалізаторів нових економічних відносин, і як людей, які створюють робочі місця та забезпечують засобами існування себе й свою родину, і як виробників унікальних товарів та необхідних послуг. Але сьогодні наша мова йтиме про ще один напрямок діяльності підприємців – про наповнення ними нашого бюджету, іншими словами, про сплату ними податків.

Стосунки «підприємці-податкова» не завжди були безхмарними і партнерськими. Швидше нагадували принцип: «На те і щука в річці, щоб карась не дрімав». З середини дев’яностих почали народжуватися анекдоти про податкових інспекторів, про перевірки на базарах, про черги в податковій. Сьогодні все це – лише у спогадах. І молодий підприємець, який відкрив ФОП, із подивом слухатиме спогади старших про черги в податковій, аби здати звіти. Або юному поколінню треба як раритет показувати книгу обліку доходів. Та й, власне, податкової стає все менше, а підприємців усе більше.

Які ж сьогодні відносини по горизонталі «підприємець» – «податківець»? Наша розмова – з начальником Білопільської державної податкової інспекції Оленою Попович:

– У податковій інспекції я працюю ось уже 17 років. І якщо чесно, то особисто знаю на практиці, починаючи з посади інспектора, як формувались «стосунки» платник податків – податківець. Усі ці роки, як і зараз, наша діяльність зводилася до того, що ми лише виконували вимоги нормативних документів, які регулювали відносини між податківцями і платниками податків. Точніше, навіть не конкретними податківцями, а державною податковою службою, яку ми представляємо в районі.

З часом і я, і мої колеги на власні очі бачили, як за ці роки держава поступово, через помилки, навіть через негативний досвід, продовжує вибудовувати саме не контрольно-каральні відносини, а партнерські – між платниками податків і податківцями. А найчисленніша група платників податку у нас – саме фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку. Саме цей податок повністю іде у місцевий бюджет, крім, звичайно, Єдиного соціального внеску, який надходить у Пенсійний фонд.

– Олено Михайлівно, як змінився підприємець – платник податку за ці роки?

– Змінився і кількісно, і якісно, якщо можна так сказати. Ми пережили вал оформлення підприємців. Сьогодні, аналізуючи дані за три роки, маємо певний спад у кількості підприємців. Так, у 2017 мали 1200 зареєстрованих підприємців, у 2018 – 1198, у 2019 – 990. На перше січня нинішнього року в базі даних мали 908.

Повторюю, це цифри по Білопільському району. На жаль, ми не можемо виокремлювати, в якому місті чи селі зареєстровані ці люди. Але можу з упевненістю повідомити, що за нинішній рік маємо стабільний ріст зареєстрованих підприємців!

– Що, в умовах карантину збільшується кількість підприємців?

– Так. Ось кілька цифр для порівняння. Перші цифри – це кількість зареєстрованих підприємців на 1 січня нинішнього року, друга – на перше вересня. І тепер з урахуванням груп: І група: 153 – 196, ІІ група: 380 – 452, ІІІ група: 107 – 150. Як бачите, йде впевнене збільшення. Щодня маємо два-три нові документи. Реєструється в основному молодь до 30 років.

– Я зайшла до вас і не побачила черги до кабінетів. Це пов’язано з карантином?

– Не зовсім. Це передовсім результат упровадження нових технологій щодо реєстрації, ведення звітності, оподаткування тощо. Зараз уже у далекому минулому – черги з охочих здати звіт. Вся процедура «спілкування» з податковою може відбуватись в он-лайн режимі. Навіть реєструватись як платнику можна, встановивши власний електронний кабінет. Всі новоутворені підприємці саме так і працюють.

Якщо під час карантину багато установ почало встановлювати різноманітні програми та сервіси щодо он-лайн обслуговування своїх клієнтів, то ми з цим працюємо вже давно. Платники податків, не виходячи з дому, можуть замовити витяг з реєстру платників єдиного податку, перевірити правильність нарахування платежів, здати звітність тощо.

– А що тоді робить податкова інспекція, яка теж утримується з податків підприємців?

– Три працівники, які зараз залишилися на весь Білопільський район, скоріше працюють у режимі сервісного центру. Ми надаємо консультації, допомагаємо підприємцям оформлювати звіти, видаємо довідки тощо. Функцію перевірок у нас забрали. Звичайно, податкова перевіряє певну категорію підприємців, але перевірки здебільшого проходять через електронну базу даних. І лише побачивши якісь «негаразди» в електронній звітності, інспектор приходить до підприємця.

– А чи всі підприємці мають можливість працювати в так званих електронних кабінетах? Як, приміром, ті тітоньки, що торгують на базарі, сприйняли необхідність реєструватись, робити електронні ключі тощо?

– Спочатку – з великою пересторогою: і немає людей, щоб вести звітність, і кричали: «Ми ніколи не будемо гратися в комп’ютері, дайте нам папірець – і ми його оформимо!», і чого тільки не чули. Зараз підприємці 2 і 3 груп однозначно працюють в електронному вигляді. І все більше з першої групи також освоює і електронні ключі, й інші, не такі вже й важкі премудрості електронного документообігу! Варто спробувати лише раз.

– А що ще варто спробувати нашим підприємцям – найбільшій когорті платників податку?

– Не боятись відкривати нові справи, вірити у власні сили і не надіятись, що хтось прийде і допоможе. Усім підприємцям бажаю подальшого розвитку, успіхів, міцного здоров’я і прибутків. Бо розвиток України починається не з великих заводів і потужних фабрик, а з кількості людей, які самі створюють собі робоче місце, забезпечують родину і платять податки.

Джерело: bilopillia.city