Вчора
31 липня
30 липня
29 липня
27 липня
26 липня
25 липня
24 липня
21 липня
20 липня
19 липня
18 липня
16 липня
15 липня
14 липня
11 липня
10 липня
9 липня

У Лебединському художньому музеї на Сумщині запрацювала реставраційна майстерня

У Лебединському художньому музеї, що на Сумщині, запрацювала реставраційна майстерня. Це сталося вперше за понад сто років. Тепер тут зможуть відновлювати твори мистецтва.

У семи експозиційних залах – живопис, графіка, скульптури, художні меблі, кераміка. Майже 400 з них потребують термінової реставрації. Із них близько 100 – твори олійного живопису. Перших трьох картин цієї осені вже торкнулася рука реставратора.

Олена Маркович – художниця, закінчила Харківську академію мистецтв. П’ять років тому переїхала з родиною в Лебедин. Одразу зацікавилася міським художнім музеєм, експонувала в ньому свої картини. А потім отримала запрошення долучитися до реставрації. Пройшла відповідні курси і приступила до роботи.

“Якщо ти займаєшся малюванням, – то це, як нова стежка. Ти йдеш однією стежкою, великою, а це – трішки вбік”, – говорить вона.

Зараз майстриня працює над картиною “Гриби” Юлії Бразоль-Леонтьєвої. До цього відреставрувала іншу роботу цієї художниці – етюд “На пристані”. На відновлення картини 1910 року пішов тиждень.

“Полотно наклеєне на картон. Я просто очистила від забруднення, мушиних засідок. Це дуже виявилося цікаво. Якщо потрапляє в мазок, – дуже важко дістати забруднення. Потім вона була покрита лаком, він пожовтів, десь були його напливи. Я це реактивами зняла, очистила зворотний бік і покрила лаком”, – говорить вона.

Порцеляну, скло, кераміку музею допомагають реставрувати в обласному художньому музеї. Олійний живопис – у Національному реставраційному центрі в Києві і його харківському філіалі. Але там вдається відновлювати лише 3-4 картини за рік, розповідає директор музею Андрій Гєльмінтінов. Тому назріло питання про відкриття власної майстерні.

“Нам міська рада виділила ставку з оплати роботи реставратора. Також – кошти на стажування реставратора в Харкові (8500 тисяч). Ще – на закупівлю реставраційного обладнання і матеріалів. Цей пункт прописаний у програмі розвитку музею на 2020-2022 роки. На кожен рік передбачені додаткові кошті саме на напрямок реставрації”, – сказав він.

Втім, грошей не вистачає, тому працівники музею зверталися до підприємців і меценатів. Відгуку поки не отримали. Найперше в майстерні потребують мікроскопа, холодильника для реактивів, а також самих матеріалів: реактивів, клеїв і фарб.

Джерело: suspilne.media

4 листопада
3 листопада