Вчора
21 грудня
20 грудня
19 грудня
18 грудня
16 грудня
15 грудня
14 грудня
13 грудня
12 грудня
11 грудня
9 грудня
8 грудня
7 грудня
5 грудня
3 грудня

У Лебединському художньому музеї на Сумщині запрацювала реставраційна майстерня

У Лебединському художньому музеї, що на Сумщині, запрацювала реставраційна майстерня. Це сталося вперше за понад сто років. Тепер тут зможуть відновлювати твори мистецтва.

У семи експозиційних залах – живопис, графіка, скульптури, художні меблі, кераміка. Майже 400 з них потребують термінової реставрації. Із них близько 100 – твори олійного живопису. Перших трьох картин цієї осені вже торкнулася рука реставратора.

Олена Маркович – художниця, закінчила Харківську академію мистецтв. П’ять років тому переїхала з родиною в Лебедин. Одразу зацікавилася міським художнім музеєм, експонувала в ньому свої картини. А потім отримала запрошення долучитися до реставрації. Пройшла відповідні курси і приступила до роботи.

“Якщо ти займаєшся малюванням, – то це, як нова стежка. Ти йдеш однією стежкою, великою, а це – трішки вбік”, – говорить вона.

Зараз майстриня працює над картиною “Гриби” Юлії Бразоль-Леонтьєвої. До цього відреставрувала іншу роботу цієї художниці – етюд “На пристані”. На відновлення картини 1910 року пішов тиждень.

“Полотно наклеєне на картон. Я просто очистила від забруднення, мушиних засідок. Це дуже виявилося цікаво. Якщо потрапляє в мазок, – дуже важко дістати забруднення. Потім вона була покрита лаком, він пожовтів, десь були його напливи. Я це реактивами зняла, очистила зворотний бік і покрила лаком”, – говорить вона.

Порцеляну, скло, кераміку музею допомагають реставрувати в обласному художньому музеї. Олійний живопис – у Національному реставраційному центрі в Києві і його харківському філіалі. Але там вдається відновлювати лише 3-4 картини за рік, розповідає директор музею Андрій Гєльмінтінов. Тому назріло питання про відкриття власної майстерні.

“Нам міська рада виділила ставку з оплати роботи реставратора. Також – кошти на стажування реставратора в Харкові (8500 тисяч). Ще – на закупівлю реставраційного обладнання і матеріалів. Цей пункт прописаний у програмі розвитку музею на 2020-2022 роки. На кожен рік передбачені додаткові кошті саме на напрямок реставрації”, – сказав він.

Втім, грошей не вистачає, тому працівники музею зверталися до підприємців і меценатів. Відгуку поки не отримали. Найперше в майстерні потребують мікроскопа, холодильника для реактивів, а також самих матеріалів: реактивів, клеїв і фарб.

Джерело: suspilne.media

4 листопада
3 листопада