Вчора
16 квітня
12 квітня
11 квітня
10 квітня
9 квітня
6 квітня
5 квітня
3 квітня
2 квітня
30 березня
28 березня
27 березня
26 березня
25 березня
22 березня
18 березня
17 березня
14 березня

Ukraїner розповідає історію із Сумщини про Голодомор

Упродовж кількох останніх місяців команда Ukraїner у співпраці з Національним Музеєм Голодомору-геноциду за підтримки Українського Культурного Фонду провели експедицію до останніх свідків Голодомору. У 1932-1933 роках Голодомором були вбиті мільйони українців. А ті, кому вдалося вижити, досі пам’ятають про минулі часи. Однією з героїнь стала 94-річна Марфа Коваленко, яка живе у селі Костянтинів Недригайлівського району, Сумської області.

Марфа Коваленко народилася в 1926 році у сім’ї фельдшера. Коли в Україні почалася колективізація і масове розкуркулення селян, постраждала і її родина. У 1930-х роках «куркулями» вважали усіх, хто виступав проти колективізації. Таким чином більшовики намагались змінити систему цінностей і насаджували колективну форму господарювання, а в одноосібників вилучали землю та майно.

На початку геноциду Марфі було лише шість років. Не зважаючи на плин часу, 94-річна жінка згадує ті часи у подробицях. Після початку Голодомору доводилося шукати їжу, аби вижити. У батьків забрали корову, тому дівчина разом зі своєю подругою Сонею приганяли з пасовища тітчину, а та натомість давала їм по кружці молока. А люди, які встигали зривати колоски з поля, робили борошно. Одного разу, брат повернувся з Ромнів і приніс шматок хлібу, який довелося розділити на трьох людей.

Та найбільше пані Марфа запам’ятала зиму тих років. Тоді селом ходили бригади з металевими штиками — щупами, якими шукали сховане у землі зерно. Хоча насправді, вони забирали або знищували все їстівне. Під час геноциду Марфа втратила двох старших братів, які не змогли пережити голод.

«Хлопчики вмерли, так батько виніс [тіла] у погріб, шо уже завалився. Якось пригорнув. Мій дід і там ще один дід був десь у коліно викопали ямку коло того погреба, де дітки. А тоді вже там могилки зробили», — пригадала Марфа Коваленко

У роки Голодомору в Костянтинові, за спогадами Марфи, померло багато людей, але й багато вижило завдяки взаємодопомозі. Селяни не втрачали людяність та ділилися останнім, навіть коли самим нічого було їсти.

Дізнайтеся більше з відеоісторії:

 

Джерело: debaty.sumy.ua

4 листопада
3 листопада