Реальні історії сумчан, які кинули палити

За оцінкою експертів ВООЗ, від хвороб, пов’язаних із курінням, у світі щорічно помирає понад 8 мільйонів осіб. В Україні ж, близько 40 людей помирають щодня від того, що не можуть розлучитися з цигаркою. І лише 3-7% курців вдається самостійно кинути палити, пише sumypost.com.

До вашої уваги — історії трьох сумчан, які кинули палити.

Тамара. Не палить 13 років

Перша моя цигарка була після вступу в інститут. Було це у вбиральні, на четвертому поверсі Чернігівського політеху. Тоді ми долучилися до старшокласників, вони говорили про нас: «О, поповнення!». З того дня я палила щодня. Минали роки, я викурювала близько пачки на день.

Не планувала кидати, а коли мій чоловік вирішив кинути палити, я йому придбала препарат “Табекс“, який допомагає відвикати від паління. Пам’ятаю, як я сиділа на кухні, курила, та читала інструкцію препарату і раптом помічаю цікавий факт — “сприяє схудненню”. Тож я також вирішила спробувати. На 5-й день я загасила цигарку назавжди.

Я стала вдалим прикладом для чоловіка, і ось ми вже 13 років не куримо. Ми з чоловіком порахували, що відмовившись від куріння ми почали економити 1000 доларів на рік. Тепер ці кошти ми можемо витратити на подорож, що набагато приємніше та цікавіше.

Поки мозок людини не дасть сигнал діяти, ніякі поради, соціологічні дослідження не допоможуть.

Олександр. Не палить понад 2 роки.

Вперше курили «Беломор» у товариша у хаті, поки батьки були на роботі. Вкрали у батька папіроси та вчилися курити. Років по 16 нам тоді було. Потім вже почав курити після армії, у 20 років. Курив багато, 2 пачки на день, і ще одну купував на ніч. Кидати я не думав навіть.

А одного разу мене попросили відвезти знайомих у село Катюжанка на Київщині – там священник позбавляє різних залежностей. Приїхали, я біля входу викурив чергову цигарку, та вирішив також спробувати. Там усі слухають проповідь священника, молитви, а після чого усі по черзі підходять нього та говорять про свою залежність. Батюшка накладає епітимії (заборони – ред.) на куріння, нарко- чи алкозалежність на рік або більше. Перед накладанням епітимій він попереджає, що якщо порушити обітницю – в житті можуть статися загострення хвороби, неприємності, й навіть смерть. Перши два місяці було важко, думав зійду з глузду. Зараз мені байдуже, навіть якщо поряд хтось палить, то почуваю себе нейтрально.

Не впевнений, що саме мені допомогло, але точно знаю, що у людини, яка хоче кинути палити, має бути сила волі.

Ірина. Не палить 4 роки.

Я почала палити у 22 роки. Тоді тільки закінчила університет і влаштувалася на роботу в поліцію. Це було 24 роки назад і на той момент всі мої колеги палили, а я просто вирішила бути як всі. В день курила десь половину пачки. Потім багато разів намагалася кинути, навіть повні пачки до сміттєвого бака викидала, але якось не виходило. Пробувала курити й електронну сигарету, але це не допомогло. Її постійно потрібно було заряджати, до того ж, вона важче, ніж звичайні сигарети. Так я ще курила років 10 точно, а потім якось менше й менше. А от вже 4 роки навіть до рук цигарок не брала, бажання зовсім немає. Зараз на дух не переношу запах сигарет і чоловіка постійно змушую кинути палити.

Вважаю, аби кинути палити, потрібно просто бажання. Треба усвідомити той факт, що куріння по суті не дає нам абсолютно нічого, тільки ілюзію того, що “якщо тобі погано, покури — стане легше”.