Науковці створили нову форму життя – перших роботів, побудованих з живих клітин

Дослідники створили нову форму життя – перших роботів, побудованих цілком з живих клітин. Це стало можливим, головним чином, завдяки штучному інтелекту, який надав інструкції для їх створення. Ці істоти можуть спричинити зсув у медицині, екології та нашому фундаментальному розумінні природи. Про це повідомляє scienceukraine, пише agronews.ua.

Детальний опис створення нової, програмованої форми організму викладений у статті в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

“Це нові живі машини. Вони не є ані традиційним роботом, ані відомим видом тварин. Це новий клас об’єктів: живий, програмований організм”,

– каже Джошуа Бонгард, науковець у галузі комп’ютерних наук та експерт з робототехніки Вермонтського університету, який керував новим дослідженням.

Внесок штучного інтелекту

Сучасні алгоритми машинного навчання – це не ШІ зі стрічки “Матриця”, однак цілком реальний та вельми корисний інструмент. Він допомагає обробляти інформацію у масштабах за межами здібностей людини, відкриваючи досі недоступні нам горизонти. Наприклад, у недавньому дослідженні штучний інтелект в Японії, просканувавши мільйони зображень раку простати, зумів визначити діагностичні ознаки, про які раніше було невідомо. Це відкрило шлях до вчасної та точнішої діагностики захворювання.

А цього разу штучний інтелект, керований дослідниками з Вермонтського університету, використовуючи еволюційні алгоритми, згенерував тисячі варіацій нових життєвих форм. Та це були не лише симуляції – усі запропоновані ШІ варіанти можна було створити в лабораторії.

Штучний інтелект отримав завдання відібрати маленькі життєздатні варіанти живих систем, побудованих із 500-1000клітин. Для зручності, на перший раз комп’ютер розраховував можливість створення істот з клітин поширеної модельної тварини – шпоркової жаби Xenopus laevis (власне, за назвою цього виду вчені й назвали своє творіння – ксенобот). Ксенобота буквально зібрали з жаб’ячих стовбурових клітин шкіри та серця.

Відтак із тисяч запропонованих кандидатів відбирали найбільш ефективних: дослідники спостерігали, як віртуальні роботи з різними комбінаціями клітин виконують певні завдання у комп’ютерній симуляції. Наприклад, як вони рухаються. Таким чином кандидати, чия комбінація клітин дозволяла їм найуспішніше виконати завдання, ставали прототипом реальних ботів.

Інструкція по створенню біоботів

Для втілення задуму вчені з Університету Тафтса за допомогою мініатюрних інструментів розривали ембріони жаб на окремі клітини, які згодом інкубували. Так вони отримали будівельний матеріал для створення живих роботів.

Наступним кроком стало власне будівництво. Використовуючи щипці та тонкі електроди, науковці з’єднували між собою клітини шкіри та серця саме у такій конфігурації, як це запропонував суперкомп’ютер.

Таймлапс зйомка маніпуляцій із ембріонами жаб та побудови ксеноботів, згідно з дизайном, створеним комп’ютером. Джерело: Douglas Blackiston, Університет Тафтса.

“Ви дивитеся на клітини, з яких ми створили наших ксеноботів, і за геномом – це жаби. Це ДНК жаби на 100%, але це не жаби. Тоді ви запитуєте, що ще можна побудувати з цих клітин?”,

– пояснює Майкл Левін з Центру регенеративної біології та біології розвитку при Університеті Тафтса.

“Як ми показали, ці клітини жаб можна поєднати для створення цікавих форм життя, що повністю відрізняються від їхньої первісної анатомії.”

Перший варіант нової життєвої форми нагадує вигляд неідеальної кульки із ніжками, яка може самостійно рухатися. Це можливо завдяки саме тим ембріональним клітинам серця: вони постійно спонтанно скорочуються і це дозволяє рухати весь організм.

За бажанням, можна розташувати клітини таким чином, щоб вони, наприклад, рухалися спрямовано. Тобто можна запрограмувати їх виконувати потрібні для конкретних цілей дії. Під час експерименту можна було спостерігати, як кілька запрограмованих ксеноботів діяли скоординовано, рухаючись колами та штовхаючи об’єкти в одному напрямку.

Окрім самого факту можливості створення біоботів, не менш винятковими є деякі їхні властивості. Ксеноботи мають особливість, через яку вони дадуть фору будь-якому іншому роботу, створеному із металу – вони можуть самостійно відновлювати себе після пошкоджень. Щоб упевнитися у цьому, вчені під час експериментів практично розрізали навпіл робота, але він успішно відновлював себе та продовжував функціонувати як раніше.

“Недоліком живої тканини є те, що вона слабка і деградує. Тому ми використовуємо сталь. Але організми практикувалися відновлювати себе 4,5 мільярдів років, та можуть робити це десятиліттями”,

– наголошує Бонгард.

Треба взяти до уваги, що біороботи не забруднюватимуть довкілля. Після того, як вичерпається вся енергія, що походить від ембріональних клітин, а це відбувається десь через десять днів (хоча може бути й через декілька тижнів), вони загинуть і перетворяться просто на купку мертвих клітин, що безслідно деградують.